***

             « Жінка у моєму житті»
Натовп…, здавалося просто люди, які завжди кудись поспішають, «несуться, летять» по своїх справах. Але варто придивитися – серед людей завжди виділяються жінки, але не своєю зовнішністю, а своєю енергетикою, своїм шармом. Метушня – вірний товариш заклопотаної жінки, тільки придивіться з яким ентузіазмом ми проводимо день.
Десь плаче дитина, і з її криком зливаються тихі, втішливі слова неньки, хтось розповідає про свої проблеми і у відповідь чує пораду подруги. От так і живемо ми – оточені любов’ю чи то матері, сестри, бабусі, тітки, чи то подруги. Яким би мінливим був світ, жінки завжди підтримують одне одного і зрозуміють. В житті кожної людини є свій авторитет – це може бути жінка-політик чи рідна ненька, яка відкрила для тебе цей дивовижний світ. У моєму житті місце приголомшливої, чарівної та водночас суворої людини посідає мама. Варто тільки подумати, що вона є для мене. З першої секунди мого життя, мама живе і дихає моїм життям, вона переживає всі мої радощі та юні «нещастя», завжди влучно дасть пораду та підтримає. Для мене і мого брата вона мама, а для нашої бабусі – донька, для тітки – сестра. Бути жінкою – це велике мистецтво, яке живе в кожній із нас і яке потребує розвитку. Я вважаю, що моя мама дійсно жінка з широкою душею, адже вона володіє мистецтвом перевтілення і в доньку, і в сестру, і в матір. Тому що для дитини ненька – це еталон ніжності, ласки, турботи, для сестри – це вірна подруга і порадниця, а для матері – це підтримка, допомога та довіра. Мама – завжди знайде влучний образ, стан своєї душі, щоб допомогти. На роботі вона – леді-зайнятість, а вдома –  просто людина, просто жінка – хранителька домашнього вогнища, зі своїми думками-переживаннями.
Бережімо своїх матерів, не робімо їх нещасними та нелюбимими. І не даймо народній мудрості перейти в дієвий режим: що лише, втративши, ми розуміємо цінність життя, цінність людей, які нам дорогі.