Бувають дні, коли зникають і Любов і Віра. Коли в глибокій прірві ти на Дні...Довкола звірі, чи тіні звірів...
В овечій шкурі вовк і тей, хто вже мізки протовк про щирість Віри. Людина, в якій навіки Бог замовк, - скотина. І навіть гірше. І ти - не кращий. Добре знаєш...
Спочинь, засни...І хай присниться Місто Вічне. І райдужне намисто Ріки. І монастир на схилах. У сні приходить Сила і усвідомлення того, що Звіра здолати можна у собі. Тож в урвище зневіри зарані стрімголов...
Здолати Звiра
© Copyright: Валентин Лученко, 2010
Свидетельство о публикации №210042000788
Свидетельство о публикации №210042000788
Рецензии
Коли кожен побачить прірву, що розділяє Людину й Людину-Людину, тоді й знайдеться сміливець,що збудує через неї міст. Валентине, у моєму щоденнику все в контексті мого роману, і марна справа сперечатись:)) Як життя?
Галина Пагутяк 20.04.2010 17:11 • Заявить о нарушении
Галина Пагутяк 20.04.2010 17:11 • Заявить о нарушении
Галино, де Ви побачили суперечку? Висловлення альтернативної думки не є виявом суперечки, чи не так? Життя - прекрасне! А у Вас?
Валентин Лученко 20.04.2010 18:13 Заявить о нарушении
Валентин Лученко 20.04.2010 18:13 Заявить о нарушении
Сумніви, точніше сказати. Моє життя ще прекрасніше. Я їду до Грузії на Міжнародний фестиваль.7 травня.
Галина Пагутяк 20.04.2010 18:44 Заявить о нарушении
Галина Пагутяк 20.04.2010 18:44 Заявить о нарушении
В будь-якій країні можна знайти щось цікаве, навіть в Грузії :)))
Валентин Лученко 20.04.2010 20:00 Заявить о нарушении
Валентин Лученко 20.04.2010 20:00 Заявить о нарушении