Ленин! не детская литература!

В книге для трезвых и пьяных под названием "Деца у нотаря" известного закарпатца Павла Чучки все стихи хорошие, веселые, смешные, "прикольные". Я перечитываю ее постоянно и всегда смеюсь до ... слез!)) Павел Павлович, ваша "Деца ..." поднимает мне настроение! Особенно в те моменты, когда "ни друзья, ни работа, ни ТВ, ни секс не радуют" (цитирую вашу подпись?)))
Сегодня здесь печатаю одно "прикольное" стихотворение господина Чучки о вожде большевиков В. И. Ленине. Кроме того, повод есть: в этот день, 140 лет назад, он родился.

Поэтому желаю всем веселого чтения и хорошего настроения!

ЛЕНІН АЙ ДІТВАК

Ко тото на ня позерать
з обращати на стіні?
То Ілліч, наш апо Ленін,
вун такий близький мені.
Научив мене любити
революцію, Москву,
Указав ми путь до щастя
(я по ньому фурт иду).
Написав грубезні книги,
абим їх напамнять знав,
У діточум моюм серцю
мавзолей собі склепав.
Люблять Леніна у світі
чорні, білі, жовті діти.
Ленін - апо! Ленін - квітя!
Ленін - сонце у зеніті!
Ленін - Партії отиць!
Ленін - буржуям кониць!
Ленін - Карла Маркса син:
їх нам дав Єрусалим!
Висить Ленін в рамки з дуба,
тварь у нього, як жива,
Ленін пайслики поскубав
і повів такі слова:
"Прототряд! ВКП(б)
Смирть попам! НКВД!
Враг народа!Бронєвік!
Гідра!Контра!Большевік!"

Вун на мене, я на нього
позераєме оба.
Педиг, кажу му, Володю,
я не контра, я - дітвак.
Муй отець калгозник простий,
мати копле ріпу в ланки,
баба постить, дідо постить,
ми не служимо Антанті!
Стрико перший до комуни
плуг ай борони оддав,
А нанашко вшитькі свині
до калгоза записав.
Сидиме у хижі босі
з партбілетом, без гатей,
Їсти нам фашисти возять,
бо санують нас, дітей.
Носять німці з-за границі
ладички из чоколадов,
Хоть и з голов ми гузицьов,
айбо из Совецьков владов!

Ленін! Ленін! Ленін! Ленін!
Ти умер. Тебе ниє.
Айбо зерно шо'сь посіяв,
Видиш, фрасе, як жиє!