На розлогім клені
У старому сквері
Пташка одиноко
У гіллі сидить.
В будинку навпроти
Розчинились двері
Й захотілось пташці
Достатку вкусить.
І майнула юрко
У покої хати,
Роззирнулась швидко,
Облетіла вмить.
Так, тут дуже зручно,
Тепло, є де спати,
Завжди вдосталь їжі,
Є що і попить.
Та немає неба,
Та немає волі!
Ніде розігнатись,
Ніде полетіть.
Затужила пташка,
Здригнулася з болю,
А відкриті двері
Вітер встиг закрить.
Заметалась бідна
По кімнатах в страсі,
Всі віконця з сонцем
Випробла на міць
І та гілка з клену
Здалась зараз птасі
Запахом свободи
Гордих верховіть.
Нащо їй затишок,
Нащо їй достаток,
Коли крила прагнуть
Злету висоти.
Розігналась бідна
Через усю хату...
Через збиті шибки
Впала у квітки.
Не змогла піднятись,
Бо останні сили
Всі вложила в пісню
Й вознесла увись:
«Не шукайте статку!
Не він серцю милий,
А свобода неба,
Голуба блакить!»
Остання писня
© Copyright: Люба Любимых, 2010
Свидетельство о публикации №210042700860
Свидетельство о публикации №210042700860
Рецензии
Яка ж то поетична пісня пролунала!
Здається мені, наші першорейтингові поетеси ії зацінять достойно й неупереджено...
З найкращими побажаннями,
Алекс Ершов 27.04.2010 23:42 • Заявить о нарушении
Здається мені, наші першорейтингові поетеси ії зацінять достойно й неупереджено...
З найкращими побажаннями,
Алекс Ершов 27.04.2010 23:42 • Заявить о нарушении
Егеж, егеж, Олекса. Щиро дякую!
З почуттями та теплотою,
Любаша.
Люба Любимых 28.04.2010 11:38 Заявить о нарушении
З почуттями та теплотою,
Любаша.
Люба Любимых 28.04.2010 11:38 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.