про Богдана Хмельницького

Сухий вітер степів плахтою грає...
Свита лежить на міцних,мов хортицький дуб,плечах...
Шапка голову мудру покриває.
Булаву,як владу-міцно трима
В сильних руках.
Відпустивши стадо думок-птахів,
Богом даний, у часи далекії-
Сів одпочить.
І спогадами кривавими
хотів би сльозу впустить...


Рецензии