Xронiки Паперового Змiя

Вдарило громом об голе віття. Відтято голову літу. Літає в ліловім небі небіж листопаду-
змій паперовий
--
Рови і яри, перeярки та балки барвами вечора вбралися зранку... Кручі Дніпрові цвітуть помаранчем - клени канадські тут стали ріднею.
---
Лелеки розтали у небі нічному, лишивши онуків зимі на поталу... Довгая ніч з морозом,
чи стріну Бузька безом*?
----
Тепло повернулося з бабиним літом лІтають** знову оленки***. Нитки сріблясті у вирій знялися з вітанням від нас до Браминів...
-----
А Дніпр навертає зелену хвилю, вирви лишає в піщаних дюнах. Отут ми гуляли зовсім юні,
отут ми спочинемо в сивім ковилі...Колись, не сьогодні! Сьогодні вечір в литаври вдарить,
в цимбали, в бубни! Розсипле додолу коралі червоні та чорні перли. Ми будемо трунком
топити тугу...Вином грайливим і медом диким наповним чаші. А  душі дивні метнуться в небо як іскри ватри у темінь ночі...

* бузок
** поводяться як влітку
***сонечко, божа корівка

©2004-2007 Святослав Синявський