Анатолий Соколов. И снова в метро...

Друзья, помяните сегодня Анатолия...

Оригинал стихотворения на странице Анатолия Соколова - http://www.proza.ru/2009/12/19/943

І знов на метро від Студентської в вакуум линеш,
І зліва мигтять лиш непевні оазиси станцій,
Морозець грудневий вужем крізь вагонні щілини
Жахає студенток, яким закортіло на танці.
В прекрасних голівках закручені дебет і кредит:
Розумницям вранці на позички жить не годиться ...
Якийсь дідуган від Студентської станції твердить
І гірко зітхає, що Новосибірськ - не столиця.
В старого - закон: хмарочосам барак не насниться,
Але до тих пір, поки здуру не випив півлітру ...
Йому на шляху все одно попадеться каплиця,
Там Бог дослухається з руського серця молитви ...

З центрального ринку, обіруч - господарські сумки, 
Чвалає філософ назад по центральному парку,
В повітрі кружляє листок з делікатним малюнком,
страшенно подібний анфас на німецькую марку.
А листя опале здається хрустким круасаном
Голодному хлопцю, що мчить стрімголов на мопеді…
Та марки давно вже не вводять нікого в оману,
А євро і злидаря-бестію вже не розбестять.


Рецензии
Великолепное стихотворение и мастерский перевод... Такое впечатление, что это изначально написано по-украински.
Вспомнился Ваш стих "Мій лист тобі", там тоже про метро.
С почтением,

Алекс Ершов   01.06.2012 00:10     Заявить о нарушении
Спасибо, Александр. Я, наверное, как все провинциалы, побаиваюсь метро:)
А стихи Анатолия для меня - высота недосягаемая. Надеюсь, что, будь он жив, его бы не расстроил этот перевод.

Ирина Мадрига   01.06.2012 10:33   Заявить о нарушении