Густий червоний дим. UA

На дворі був сонячний ранок, за вікном цвів куркус виділяючи свіжий стійкий приємний аромат, вони вийшли з будиночка і попрямували на північ, розглядаючись навколо, придивляючись до дивних дерев схожих на апельсин, але з квітами ніби троянди. Вони йшли по стежині яка їх вела у долину серед якої і знаходилось те місце де жили тюрбедці. Біля багряного стовпа метушились гамарди, вони були схожі до людей тільки у них було по чотири руки, так як вони були воїни-трударі то в одній парі рук вони тримали зброю, а у інші знаряддя своєї праці. Вуха в них теж були більші і на кінчиках загострені, завдячуючи їм вони могли розлічити наймаліший шелест. Ноги у них мускулисті, але на одні нозі було тільки по три великих пальці. Всі гамарди тягнули на собі мішки з листям і скидали його у провалля, на краю якого стояв жар мов у пеклі. З провалля підносився густий червоний дим який тягнувся догори, до самого неба, за яким нічого не було видно.
- А який він Тюрбед? – запитала Тамара.

Книга - http://border.orbk.net