КУРИТЬ ПОВІЛЬНО НІЧ нашим з тобою життям, плине на потойбіч дим, наче ранковий туман...
Запах засушених трав, гербарій старих газет, кремушок-талісман, знайдений у яру.
В прянім оцім раю є, поки, місце всім. Споминам. Навіть про те, чого і не було...
***
Сірий дух забуття огортає пустельний дім. В нім є ти, поза ним - я. Поміж нами - наморозь на склі, здичавілий сад, рисовий папір і коан на нім...
***
Келишок на столі: теплий, наче живий. Вранішній вокзал знову нас роз'єднав. Вкотре одна, вкотре один, але разом все ж. П'ємо чарівний трунок. Це - життя...C'EST LA VIE...
C EST LA VIE
© Copyright: Валентин Лученко, 2010
Свидетельство о публикации №210051801049
Свидетельство о публикации №210051801049
Рецензии
...крем’яшок-талісман, знайдений у яру,спомином піщаним тихо розтане вночі,
скільки б не говорив – не перекажеш сни, памороззю на склі, келишком у руці,
у здичавілім саду тихі сліди весни, спить пелюстина в траві –
вже не проснутись їй...
:)))
Василина Иванина 19.05.2010 21:28 • Заявить о нарушении
скільки б не говорив – не перекажеш сни, памороззю на склі, келишком у руці,
у здичавілім саду тихі сліди весни, спить пелюстина в траві –
вже не проснутись їй...
:)))
Василина Иванина 19.05.2010 21:28 • Заявить о нарушении
:))) можна й так...Дякую за Ваші слова, Василино!
Валентин Лученко 19.05.2010 21:39 Заявить о нарушении
Валентин Лученко 19.05.2010 21:39 Заявить о нарушении