Минають дні,минають ночі,
І зранку знову я відкрила очі,
І як завжди тебе нема,
І снідаю я знов одна,
І не смачна оця їда,
І в кави запаху нема.
Немає муркання кішок,
І співу ранішніх пташок,
Немає гуркоту машин,
І цей світ нестерпним став таким!
Стою біля вікна,
Дивлюсь на небеса,
Вони такі сумні як я,
Ілємо сльози не дарма!
***
© Copyright: Марина Романюк, 2010
Свидетельство о публикации №210052601362
Свидетельство о публикации №210052601362
Рецензии