Іду по вулиці одна,
Навкруг страшная тишина,
Але чомусь шумить берізонька ота.
Я знаю тут ходить легенда непроста,
Вона шокуюча й страшна,
Говорять,що одна дівчина молода,
Гарненька і струнка,
Стояла біля шляху,коханого чекала,
І сльози гіркії пускала,
Та долю свою проклинала,
І тут не думала й неждала,
Берізонькою миттю стала!
Тепер вона шумить,щоб кохоного розбутити,
І сережки напямять про себе подарити!
І знову я іду і серце крає,
Я думаю чи всіх хто сильно кохає,
Доля на дерева перетворяє?
Легенда
© Copyright: Марина Романюк, 2010
Свидетельство о публикации №210052601410
Свидетельство о публикации №210052601410
Рецензии