Влітку, за радянської влади, на подвір`я жеківських будинків привозили вантажівку річного піску. Насипали вологий золотавий курганчик. До пізньої осені діти бавились пасочками, батьки потихеньку розтягували відерця на домашні ремонти, аж поки пісочниця залишалась порожня, с дерев`яним грибом наодинці.
Вже років десять, а то й більше, як остання крихка радість пощезла. Можливо дітвора змінили ігри, не виключно, що дорослі обрали євроматеріали, а вірогідніше - "жек" відмовився від підвозу за браком коштів.
Не важливо, як і хто відтворює культуру, але наявність культури - виправдовує життя.
вiдтворення
© Copyright: Илья Запорожец, 2010
Свидетельство о публикации №210060700891
Свидетельство о публикации №210060700891
Рецензии