Я чомусь замислююсь все більше
Про все те, що є навколо мене.
Чим живу я, з ким спілкуюсь, що цікавить,
І чому в останній час люблю дерева.
Я люблю птахів, траву і квіти,
Хмари в небі, хвилі на воді.
Я люблю коли сміються діти,
І коли не сваряться батьки.
Ще люблю, коли у людях щирість,
І коли любов перемагає завжди.
І коли Господня милість
Нам дарує сили і відважність.
Я люблю, коли чудова пісня
Настрій мій підвищує раптово
Я люблю, коли осіннє листя
Ледве чутно під ногами випадково.
Ще одне “люблю”: люблю творити.
Що за щастя в серці неземне!
І від цього я в душі радію,
Вдячна Богу, що дає це все мені!
Вдячна за птахів, траву і квіти.
Хмари в небі, хвилі на воді.
Вдячна, що сміються поруч діти,
Вдячна, що не сваряться батьки.
<a href=http://studyup.com.ua/ >изучение английского</a>
Я чомусь замислююсь все б льше
© Copyright: Воронцова Юлия, 2010
Свидетельство о публикации №210060901086
Свидетельство о публикации №210060901086
Рецензии
Юлія, залишається тільки порадіти за Вас. Хай всі оточуючі відносяться до Вас взаємно. Хай Ваш ангел береже Вас і надихає на нові добрі твори.
Николай Шунькин 06.12.2010 14:36 • Заявить о нарушении
Николай Шунькин 06.12.2010 14:36 • Заявить о нарушении