Утрачена весна

... а вже весна, а вже красна...
Народна пісня

Була холодною ота весна,
ще сніг лежав на дальніх верховинах,
а я тобі про теплі дні писав,
бо ти в мені світилась, як зорина.
І я тобі щемливо сповідавсь,
палив між нами відстані і дати...
А вир чуттів – як весняна вода,
і чим я серцю міг тоді зарадить?
Я все ж не зміг те слово віднайти,
в якім зійшлись і відчай,
і відрада.
... Я тут, між гір.
А десь в долині – ти,
моя найбільша, найгіркіша втрата...
2010

Утраченная весна
... а уже весна, а уже красна...
Народная песня
Была такой холодной та весна,
вершины гор под снегом ещё спали,
а я тебе о теплых днях писал,
ведь ты во мне уж зоренькой сияла.
И я тебе нёс исповедь свою,
жёг между нами дни и расстоянья...
В том половодье чувств я утонул,
не уберёг я сердце от страданья…
Как ни искал, не смог я слов найти,
чтоб передать, что чувствую теперь я.
...Я здесь, меж гор.
Ну а в долине - ты,
моя весна, и счастье, и потеря...

Анна Дудка   04.07.2010 20:07   •