З небес так швидко падає дощ,
Цілує обличчя, торкаясь волось,
І тіло танцює під краплі дощу,
Я музику серця у світ відпущу.
Душа співає, а тіло летить,
Наповнене мріями рине в блакить,
Знайшовши мелодію вічних думок,
Душа разом с тілом зійшлися в танок.
Злітая в небо по струнах життя,
Я змучене тіло віддам в небуття,
І доки падає дощ на землі,
Моє життя набирає снаги.
Останньою краплею звуків дощу,
Я музику долі по нотах пишу,
І з першим променем в тіло нове,
Гаряче сонце любов привнесе.
Дощ
© Copyright: Елена Габайдулина, 2010
Свидетельство о публикации №210061801116
Свидетельство о публикации №210061801116
Рецензии