підкладу килимок, ти й не знатимеш
розкажи, що було, лісом-річкою
обгортані серця не дрижатимуть
лелекові крила, шовком-стрічкою.
темрявіє біда, коло крейдове
не кажи, що буде, вітром-попілом
шаруділа всю ніч біль завісою
очі висохлий став, крихти-навпілки.
той лежить килимок, квітне вовною
оніміли вуста, думки-подумки
не зректися риданнь в житі визрілім
укривайтесь тіла дар-цілунками.
килимок
© Copyright: Илья Запорожец, 2010
Свидетельство о публикации №210062100899
Свидетельство о публикации №210062100899
Рецензии
