Iнсталяцiя на тему

Словесно-звукові інсталяції на тему віршів Інґвара Олафсона

Багряновіють ліс і вечір. Кленовий лист петлю малює в тумані акварельнім.
Сади і плечі вкриває ковдра падолисту. Від того затишно та мило, тож хочеться бродить по схилах аж доки ніч не викотить Серпанок над Містом і Дніпром. Та зорі не покличуть додому, на мансарду, де телескоп Максутова готовий показати нове диво...

Ми будем разом споглядати, барвінком сплівши душі та серця, кільця Сатурну та канали Марсу. А потім вийдемо надвір щоб дихати Чумацьким Шляхом і флоксами. Не дочекавшись Леонід, ми солодко заснем як  безтурботні та щасливі діти...

Скажіть, куди все це подіти, коли ми врешті-решт росою випадем в якомусь із століть?

----

В багрянец погружает рощу вечер. Кленовый лист петлю рисует в тумане акварельном. Сады и плечи укрывает пледом листопад. Уютно так и чисто на душе становится, а в сердце воцаряется любовь. И хочется бродить по склонам парка пока не замерцают звёзды, домой не позовут, на крышу, на чердак, где телескоп Максутова к показу чудеса готовит...

Мы будем вместе созерцать, сплетая барвинком души и сердца, каналы Марса и Сатурна кольца. А после выйдем вновь на улицу, в уютный палисадник чтоб подышать цветами и Чумацким Шляхом. И, не дождавшись Леонид, заснем с улыбкой сладко-сладко. Счастливые беспечные как дети...

Скажите, куда же деть все это, когда в конце-концов мы упокоимся в каком-то из столетий?

...................