Людське обличчя. Чоловіче, жіноче, дитяче. Скільки важливої правди і кривди в ньому. Печатка неба, творча майстерня особистості, единий невід`ємний монітор. Наскільки чужою виглядає людина повернута спиною, настільки зрозумілою здається вона з обличчя.
Ікона, образ, лик. Це істотно. Тому що людяно. Звісно, бувають скалічені вадами лиця, моторошні, страшенні. Але і крізь такі дух людський говорить. Навіть виразніше, зрозуміліше. Гарна з лиця людина часто лицемірна і це її великий мудрий здобуток.
Днями, спілкуючись з прихожанами, почув жахливу новину: чоловік на ім`я Борис, один з найстаранніших і непохитних вірян, статний, не випивоха - втопився у річці. Пірнув восени, а виловили тіло навесні. Лице його було з`їдено рибами. Півча співала над закритою труною. Оплеск абсурда. Естетична катастрофа простої людини.
лице
© Copyright: Илья Запорожец, 2010
Свидетельство о публикации №210062301096
Свидетельство о публикации №210062301096
Рецензии
