Твір-жарт, навіяний творчістю авторесси з Тернопільщини Наталії Пасічник
Надто білі долоні, ой матінко, білі!!! А незаймані пальці у любощах зовсім невмілі. Тільки бігають прудко по струнах чарівних кохання, де квадратики клавіш - емблема розлуки, а трикут балалайки - емблема любові...
Ти альтом моє серце навіщо тривожив? Нащо песика Жуню роялем стриюдив? Як ти геній, то думаєш все тобі можна? До лампади тобі, що подумають люде!!! Он уже побудив пів-Тернополя ти контрабасом! Провінційний нарід не привик до такого нахабства... І кларнетом своїм ти на що натякав, що аж дядині стало незручно? І ля-ля і фа-фа на фаготі твоїм не польоти джмеля, а хрущі у садочку вишневім над яром, де вже жито давно зполовіле з колосків випадає. Скоро миші його переточать на потерть усе...
faki-laki-yuki
© Copyright: Святослав Синявський, 2010
Свидетельство о публикации №210062700626
Свидетельство о публикации №210062700626
Рецензии