Взятки деворы. 11. Перевод книги Н. Николаевой

   
      Автор : Надя Николаева.
      Перевод на украинский язык Марины Захарчук.


                ВЗЯТКИ ДЕВОРИ.
   
     Спочатку йде закон, а потім заповіт. Заповіт – це обіцянка. Вона не залежить від факту оформлення за законом. Обіцянка характерна тим, що її необхідно виконувати. Або дати відповідь, чому не виконував. Суворість осуду залежить від того, із чого людина стартувала.
   
    За межами людського пізнання перебувають якісь сили, які діють на людину незалежно від того, чи вірить вона у їхнє  існування, чи ні. Почуває, чи ні. Спілкується з ними на неусвідомленому рівні людина однаково, поза залежністю від своєї віри й сприйняття світу. Навіть у сні. Несвідомий стан однаково вірно повідомляє, що ковдра зісковзнула й тілу холодно. Легені будять сплячого, посилаючи в мозок сигнал про те, що в зачиненому купі поїзда нема чим дихати. І людина, тільки-но відкривши очі, знає, що треба відчинити двері купе й попросити сусіда випрати шкарпетки.
   
    Спробуйте мені довести, що контроль над реальністю здійснює закон виховання й гігієни. Виховання – об'єктивний історичний процес. Через виховання можна стикнутися з тисячами тисяч, «тьмами тем» людей, що жили до нас. Мені хочеться думати, що не я одна вирішую свої проблеми й записую свої думки. Хочеться думати, що до мене так робили інші. І зараз, вникаючи в мудрість коренів,  мені подобається усвідомлювати, що в галереї досягнень під назвою «Особистий сумний досвід» моя свідомість посідає окрему нішу. Або стільник, як у вулику в бджілок. Але, усього лише, один осередок серед безлічі собі подібних. Ці міркування наводять мене на думку про те, що так стають громадянами світу. І ще можна стати громадянином неба. Досить припинити думати й перейматися винятково земним. Хоча, якби в миру залишитися поодинці, те все втратить сенс. Хто оцінить мої досягнення? Хто вкаже на помилки?

    Пагорби всіх країн, єднайтеся! На одному з таких пагорбів, багато років тому, я лежала на землі, укрившись морськими водоростями ,і повторювала три доби підряд: хочу в ангели. Не може бути, щоб це був єдиний на землі пагорб. Інакше звідки б у світі узялося так багато ченців? Ченці – ангельська подоба. Ченці думають про небесне. Ченці – громадяни неба. Молитва ченця здатна прихилити небо. Для того, щоб  не ширяти в ілюзіях, чернець повинен перебувати в місці сили. Де це місце? Куди бігти, коли відчинені всі двері? У небесній державі немає дверей, немає входу й виходу. Вхід і вихід – це причина й наслідок. Наслідок має початок – причину. Причина – нескінченна. Місце сили завжди там, де чернець прикладає силу. Серафім Саровський молився на  камені. Може настав час витягти зі свого серця «окамененное нечувствие» – наслідок причини – ураженої гордості. Та кинути своїм горем об землю, та звалитися на камінь своєї злості, так починати просити небесного  громадянства: «Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мя грішного»…