Жив собі хлопчина,
Нікого не боявся
Та ось знайшов дівчину
Та палко закохався
В її зелені очі,
та посмішку чарівну
У душу молоду
Від заморочок вільну.
І кожної хвилини
Думки його про неї,
Та більше не потрібні
Йому всі інші феї.
Ні бачити ні чути,
Нікого він не хоче,
Лише її ім’я
під ніс собі бормоче.
Люба-Любов, гарна мов квітка
Люба-Любов, ніжна й тендітна,
Люба-Любов, моє кохання,
Кохаю тебе вперше й востаннє!
Люба-Любов серденько моє,
Люба-Любов, все моє твоє.
Люба-Любов, навіть не знаю,
Чому я тебе так щиро кохаю
Весёлый на украинском
© Copyright: Богдан Полосенко, 2010
Свидетельство о публикации №210070100064
Свидетельство о публикации №210070100064
Рецензии