Спить мiй онук
А клени сиплять листя на траву,
Не павутинням,- срібними нитками
Прикрашує кущі павук.
Онук не знає, що надворі осінь.
І про весну нічого він не зна.
Він тільки ласки та любові просить,
І від життя ще не чекає зла.
А я – над ним. Замріяна і тиха.
Не мати – баба, тільки і того…
Але готова боронить від лиха
І серцем затулить своїм – його.
А він так спить! Маленьке янголятко.
Волосся по подушці світлим колом.
Стою. Молюся тихо. Як затята!
...У в снах його не буду я ніколи.
"Синя пташечка"- акварель, автор Нелла Волконська
Свидетельство о публикации №210070100795