Не знаю, що і написати
Листів із десять поміняв.
Тебе не міг не покохати,
І це не діво, - покохав!
Яке ж це дівне почуття!
Не знаю, з чим його рівняти.
Душевний зліт, чи забуття...
Та ні! Я кинутий за грати!
Їх гартувала не людина,
Щось вище - Бог, чи Сатана...
За ними я немов дитина.
Зламаєш їх, лиш ти одна!
Моя Катрусю! Як тебе кохаю!
Тільки з тобою хочу жити.
Як пристрастно тебе бажаю!
Немає більше сил терпіти...
Без тебе чорно-білим усе бачу,
Без тебе все на смак, як та вода.
Хоча сміюся, та в душі я плачу.
Тебе кохаю! Ти мій сенс життя!
Кате на украинском
© Copyright: Богдан Полосенко, 2010
Свидетельство о публикации №210070600774
Свидетельство о публикации №210070600774
Рецензии