Iвана Купала

Ой, на Івана ой, на купала
Я вінок за водою пускала.
Не доплив він до іншого берега,
Та не за водой, та й не проти неї.
А пішов він на дно каменем.
Притрушу я волосся попелом.
Не росплів мя коси милий мій,
Та поклов на постіль звір лихий.
Він чужий, він не мій,
Але ж сужений,
Мя батьками заручений.
Лютій звір, стариган скрючений,
До млодого тіла допущений.
Ой, на Йвана, на Купала
До води пішла я,
Накрила мя хвиля ніжная,
Стала я русалкам сестрицею.


Рецензии
Понравилось естественностью, искренностью, музыкальностью.
В добрый путь!

Татьяна Алейникова   20.06.2011 23:41     Заявить о нарушении