Таке кохання

Як тільки думаю, що знайшов кохання - воно шокує. Шокує своєю особливістю. Але це не важливо. Метод стримування. Стримування самого себе. Хочеться бачити людину найчастіше, хоча розум радить не квапитись. Цей погляд я ніколи не забуду. Так може дивитись лише людина, якій немає чого приховувати. Але в душу не заглянеш. Віриш словам. Слова, слова. Невже знов я виглядаю дурнем? Дурнем, який намагається показати свою зацікавленість нею. Але вона сама сказала: „- Ті, хто мене цікавить – тим я не цікава. І навпаки.” Звичайно, понад усе бажаю , аби мене це не стосувалось, але...
Якщо все-таки це розповсюджується на всіх тих, хто її оточує – тоді потрібно питати поради – сам не знаю, що робити.
Розвинута, прогресивна, цікава, прямолінійність, добросердечна, співчутлива, красива, жіночна і в водночас трохи хлопчача, вміє підтримати розмову – все це про неї.
Погляд... Погляд дитини, яка задала питання в батьків і чекає відповіді. Погляд, яким вона намагається дістатись до найпотаємніших кутків твоєї душі. Дивитись їй у вічі, коли й вона дивиться на тебе – найкращі моменти зустрічей.
Прагнення до вдосконалення себе, прагнення до подорожей, нових знайомств.
Мила кішка яка може звести з розуму однією лиш усмішкою.
Але навряд чи вдастця  щось. Чому? Бо не дивлячись на всі гарні якості, вона не вважає мене за гідного кандидата. Ні, я не записую себе достроково до невдах, просто реальний погляд на речі.
Навіщо все це написано? Для того, аби колись хтось ще, міг дізнатись про цю чудову людину, про її характер і особливість. На цьому закінчую.
Сподіваюсь, у нас будуть гарні стосунки, як між дівчиною та хлопцем, а не як просто друзями.
І ще, дякую тобі , Олено за те, що знов пробудила в мені таке забуте відчуття кохання, дала змогу знов відчути її палаючий подих на своєму серці.
Це лише мої думки.