Прозоре небо. Його синь вицвіла від спеки. Нині від неї лишилася ледве помітна блакитна акварель. Проміння найближчої зірки торкнулося гладіні. Не ворухнеться поплавок, комиш, латаття. Ріка вслухається у тишу... Задуха. Спокій.
------------------------------------------------------
Перевод на русский:
http://www.proza.ru/2010/07/17/649
Спека
© Copyright: Валентин Лученко, 2010
Свидетельство о публикации №210071700648
Свидетельство о публикации №210071700648
Рецензии
Cпасибо, Александр! Вам также удачи и не только в творчестве!!! :-)
Валентин Лученко 20.07.2010 19:33 Заявить о нарушении
Валентин Лученко 20.07.2010 19:33 Заявить о нарушении