Я його занадто сильно любила, щоб не зрозум ти...

 Вона:
-Дивишся в очі. Що бачиш?
Він:
-Пустоту.
Вона:
-А чому?
Він:
-Здогадуюсь чому...
Вона:
-І чому?
Він:
-Бо я не люблю...тебе.
Вона:
-Чому?, - потекла сльоза.
Він:
-Бо не знав яка...
Вона:
-Вона чи я?
Він:
-Ага...
Вона:
-А тепер знаєш, що це вона....?, -вже не одна сльоза.
Він:
-Я знав ще раніше, просто сумнівався...
Вона:
-І мною скористався?, - перебила, і впала на землю...
Він її підняв:
-Я не можу відчувати твоє сильне кохання...
Вона:
-Що больно?
Він:
-Так.
Вона:
-А навіщо ж зізнання? Воно ранить моє кохання й душу.
Він:
-Но я мушу піти, так чи інакше...
Вона:
-Хіба вона краща?
Він:
-На жаль, так.
Вона:
-І яка?
Він:
-Спочатку болюча, а потім тиха, вічна, й легка...
Вона:
-Іди,відпускаю!!!
Він:
-Значить, кохаєш!
-Іди, не стій..., - прошепотіла вона.
І життя її покрила пітьма...
Ввечері, йшовши додому,дивиться, щось висить, вона підійшла, а то він на небо глядить...а під ним записка лежить:
"Ось, мій вибір...Вона справді загадкова й вічна...як я надіявся...Хоч вона й болюча, але тільки перші три секунди, поки її чекаєш.А якби я вибрав тебе, моя біль була б довгою та нестерпною, адже я не зміг би терпіти те, що ти мене кохаєш, а я тебе ні...і за це я вибрав її. А ти найдеш того, що спраді буде кохати тебе, а ти його...
P.S.Невзаємне кохання"
.....Пройшло три роки, дівчина вже була з хлопцем, який справді її кохав, а вона його, саме він вивів її з тієї пітьми.Вона досі думає, що його послав Він, ангел, який залишив їй записку.....

P.S.Багато хто з дівчат, на місці цієї дівчини, покінчили з життям, та не Вона, а об*яснення тому...:
"Я його занадто сильно любила, щоб не зрозуміти..." К.К.