"Когда я становлюсь океаном"
Лідія Тіндарей
Коли я обертаюсь на сон синиця в руці обертається в лебедя. Лебеда стає амарантом, а коноплі над ставом стають лісом, де квітне папороть, де Аліса шукає кролика, а старий Керолл сушить червоний алісум для гербарію. І все шито ликом таким невагомим, таким невловимим, бо нікому його важити та нікому ловити окрім маленьких нейронів, які плетуть свої сіті синаптичні, по яких побіжать ендорфіни... І буду я снити у сні галактичними мандрами, тунелями долаючи потенційні бар'єри. То пірнатиму, то виринатиму зі сну в сон, з Рів'єри та в Кордільєри, від ельфів до фінів, від ерзя до угрів...
У грі гормональній себе загублю на часину і згину...не зовсім, а так... як в дитинстві
коли ми безсмертні були і щасливі...
Коли я обертаюсь на сон
© Copyright: Святослав Синявський, 2010
Свидетельство о публикации №210072101222
Свидетельство о публикации №210072101222
Рецензии