Натовп

Любий брате, добре знаєш натовп цей, що мною зветься. Хто в нім Майстер, хто в нім Учень добре бачиш. Добре чуєш мову їх поліфонічну.

Хто усіх їх зрозуміє, мімів, ледарів, піратів, окрім тебе, милий брате…Хто навчить вогонь жертовний в храмі кинутім розкласти щоби пристрасті згоріли та пазлітками до неба полетіло все найкраще, що зібрали мої ролі на згарованому полі, на цій ярмарці марноти, на цій пристані скорботи...

Брате милий, друже любий, мій навчителю ти мудрий, чом мовчиш, осяйний лотос, посміх в глибині тамуєш. На мій натовп поглядаєш все ти бачиш, все ти чуєш …

Між каміння йде вистава…Мій театр мене не тішить. Від нещирости томлюся і до тебе навертаюсь. І уже здається, брате, що назвавши дурня дурнем їх число в собі я зменшив.
Марнославних арлекінів в хвилях гумору купаю. Шати їх з паперу либонь, бо з купелі мої хлопці зовсім голими виходять...

Отакі-то, брате справи...Хто з театру, хто з крамниці. Натовп той, що мною зветься, покупавшись йде до тебе. Та мені чомусь здається, що усе те розмаїття сном моїм колись назветься, якщо буде в тім потреба…

29 09 1992 - 23.07.2010