Ну что казалось бы слова...

Життя Cлiв

"Ну що б, здавалося, слова...
 Слова та голос — більш нічого."
              Тарас Шевченко


Ми дуже рідко замислюємося над первісними значеннями слів та їх походженням. Ми просто ними користуємося. А разом з тим, походження найчастіше вживаних слів може дати цікаву інформацію про те, чому та як наші предки назвали ті чи інші предмети та явища. А ще цікавіше порівнювати слова в мовах, які ми добре знаємо чи якими ми користуємося. В цьому коротенькому мовознавчому нарисі я спробує привернути Вашу увагу, любий Читачу, до наших таких звичних знайомих-незнайомців.

«Ну що б здавалося слова, слова та звуки…» Візьмімо таке банальне слово як «стіл». Яким був стіл у наших предків? Таким як у латинян? Tabula? Дошка? Дерев’яний настил на чотирьох, чи трьох, чи одній нозі? Чи рядно, яке стелили на траву, а потім на нього розставляли миски та полумиски, ложки, розкладали страву та, всівшися довкруг рядна-стола, та помолившись духам землі та неба, після слів «призволяймося!», неквапно починали обідати.

А їдальня? Відповідь – очевидна: це віддієслівний іменник від дієслова «їсти». Тобто місце, де їдять. О чому росіяни називають це місце «столовая»? Ви гадаєте, що від слова «стол - столы»? Так, але не зовсім точно. Скоріше це також віддієслівний іменник від дієслова «столоватся», тобто «їсти в певному місці за плату».

З поняттям «їжа, годувати, вигодовувати»  пов’язане інше російське слово «воспитывать». Тут вочевидь помітний корінь «пит» - «питание, питать, подпитывать». Тобто, ключовим для предків росіян у слові «воспитание» було поняття «вигодувати». Аналізуючи українські слова «виховувати, виховувати, виховання», бачимо, що ключовим тут є поняття «ховати, зберігати». Англійське слово «to bring up» з цього ж понятійного ряду, означає «тягнути вгору, підтягувати».

Поняття «місце для лікування» в наших трьох мовах представлено такими лексичними одиницями:
• лікарня;
• больница;
• hospital.
Українське слово «лікарня» походить від дієслова «лікувати», російське від дієслова «болеть», а англійське від латинського «hospitale – місце для прийому гостей».
Цікаво, що і «тей, хто лікує» в цих трьох мовах має свій власний підтекст. Так українське слово «лікар» означає «той, хто лікує», російське «врач» - «той, хто бреше», а англійське «doctor» походить від латинського «вчитель». Принагідно зазначу, що раніше в російській мові було слово аналогічне українському «лекарь», але з плином часу воно витіснилось синонімом «врач».

Англійське слово «manager», яке так полюбили в численних фірмах пострадянського простору (кого лише не називають цим гарним словом!) походить від італійського слова «maneggiare», що означає «керувати конем». Українських відповідник «керівник» походить віл слова «керувати», що в первісному значенні означає «задавати правильного маршрута човнові». Російське слова «руководитель» є складним словом, в якому злилися іменник «руки» та дієслово «водить». Тут важко зрозуміти, чи це «той, хто водить руками», чи «той, хто водить за руку».

Цікавим, на мою думку, є порівняння слів, які описують неадекватність у поведінці, емоційній та інтелектуальній сферах людини. Українське слово «божевільний» є складним словом у якому зафіксоване поняття «той, хто перебуває на волі Божій». Російське слово «сумашедший» також складне слово, у якому зафіксоване поняття «той, хто втратив розум». Англійське слово «crazy» походить від германського слова «crasen» ламати і  вньому зафіксоване поняття «зламаний».

Іноді в близьких мовах схожі слова мають діаметрально протилежні значення, що викликає у носіїв цих мов гумористичні настрої. Так українське слово «вродливий» у росіян асоціюється зі словом «уродливый». Як сталося, що практично одне й теж саме слово, пов’язане з давнім коренем «род» у двох народів стало означати протилежні поняття «гарний - потворний», можна тільки здогадуватися.

Або взяти українське слово «дитина» над яким так потішаються прості росіяни. Російське «детина» означає «здоровань, вайло». В той же час російський відповідник «ребёнок» походить від руського слова «роб» - «людина, що зайнята на чорних важких роботах».

Така от коротенька історія про слова та їх історію в поняттях та визначеннях. Гадаю, що такі порівняння на прикладі як близьких, так і віддалених мов дають поживу для роздумів про ментальні установки та стереотипи як носіїв цих мов так і їх предків.