***

 Крапельки дощу впали на долоні
 
                Присвячується Єлизаветі Грозі
               
Маленька дівчинка не знаючи страждань,
Ступала ніжками босенькими по росах,
Немов сама її заквітчала весна,
 Блищали стрічки у яскравих косах.

Маленьке серце тріпотіло з вітром в такт,
 І пролісками марило довкілля,
А дівчинка мов ластівка летить, 
Мов бджоли мед, спиваючи дозвілля.

Розповідає квітка їй казки, країни мрій,
І дощик звучно грає в барабани.
Здається море чорне - голубим
 Й досяжними безмежні океани.

Маленькі рученята ловлять синь,
З глибин небес, принесену дощами,
І думка лине в далечінь
Й на Землю повертається,
Та горнися до мами.
                31.07.10 року


Рецензии