***
Присвячується Єлизаветі Грозі
Маленька дівчинка не знаючи страждань,
Ступала ніжками босенькими по росах,
Немов сама її заквітчала весна,
Блищали стрічки у яскравих косах.
Маленьке серце тріпотіло з вітром в такт,
І пролісками марило довкілля,
А дівчинка мов ластівка летить,
Мов бджоли мед, спиваючи дозвілля.
Розповідає квітка їй казки, країни мрій,
І дощик звучно грає в барабани.
Здається море чорне - голубим
Й досяжними безмежні океани.
Маленькі рученята ловлять синь,
З глибин небес, принесену дощами,
І думка лине в далечінь
Й на Землю повертається,
Та горнися до мами.
31.07.10 року
Свидетельство о публикации №210073100667