Пшеничні поля, безкрайня блакить ;
Все це ; моя Україна.
Сивий Славутич, озера, моря,
Ніколи я вас не покину!
Люблю я простори широкі твої,
І синєє небо, і зорі.
Я знаю ; зі мною ти будеш завжди.
З тобою не маю я горя.
Як мати дитину плекає весь вік ;
Пестить, голубить, жаліє,
Так ти про нас дбаєш із року у рік.
За все це уклін до землі, Україно!
Украина
© Copyright: Анастасия Черкасская, 2010
Свидетельство о публикации №210080700955
Свидетельство о публикации №210080700955
Рецензии