Маленький покупець

Зранку мама посила
Петрика малого.
„Ти сходи у магазин.“;
Наставляє строго.

Взяв Петрусь велику сумку,
Грошеняток трошки.
А в „Антошці“ знов розпродаж:
Іграшки й матрьошки.


Як же сяють, як блищать
Петрусеві очі.
І картоплю купувать
Зовсім він не хоче.

Раптом, бачить ; біля входу
Тітонька старенька
За півціни продає
Картоплю дрібненьку.

Ну, а грошей небагато ;
Десь п'ятнадцять гривень.
Поспішати треба вже ;
Скоро буде ливень.

Несміливо, крок за кроком
Йде малюк до продавця.
Бере в руки картоплину,
І питає:„Скільки ця ?“

„Гривень з п'ять за кілограм,“;
Каже продавщиця..
„Ну наважте два кіло,“;
Знову Петрик злиться.

Поки бабця накладала
В торбинку картошку,
Ноги самі понесли
Петруся в „Антошку“.

Продавщиці він сує
Синю папірчину.
„Е ні, хлопчику,не дам.
Треба ще п'ять гривень.“

Хвилин шість гадав Петро,
Що йому робити:
Як же тільки хоче він
Іграшку купити!
І багато вже сумлінь
Совість потерпіла.
До бабусі повернувсь:
„Досить і півкіла!“

Так маленький покупець
Виконав завдання.
Довелося ще раз йти.
Та на цей раз ; мамі.