Фонарщик -песня- Лiхтарник -пiсня-

* Обращайтесь.

Задумчивые тени,
волшебные огни...
Напомнили мне сказки
и чудеса они.
Был свет одушевлённым
любого фонаря.
Их зажигал фонарщик,
гасила их заря.

     Припев: Открывалась
             фонарная дверца.
             Улыбался
             фонарщик светло.
             И - хватало
             ему искры сердца,
             чтобы городу
             стало тепло...
             (можно 2 раза)

Гуляли по аллеям
степенно господа.
Из лужиц небо пила
счастливая звезда.
Ходил служитель света,
обычный и цветной
фонарик зажигая
под небом и луной.

     Припев.

Изменчивые тени,
бездушные огни...
Едва напоминают
мне чудеса они.
Но - сумерки,
и - верить
хочу, что фонари
фонарщик зажигает,
презрев календари...

     Припев.

Август 2010


ЛІХТАРНИК
(ПІСНЯ)

Незаперечні тіні,
поступливі вогні
минувшість нагадали...
Була в далекі дні
душа у будь-якого
у місті ліхтаря.
Їх оживляв ліхтарник,
гасила їх зоря.

Приспів:
Підливаючи
масла з відерця,
усміхався
ліхтарник було...
Вистачало
йому іскри серця -
щоб містянам
зробилось  тепло.

Гуляли по алеях
шляхетні паничі.
З фонтану пило небо
водицю уночі.
Ходив служитель світла
у будень і свята:
ліхтарики палила
його рука свята.

Приспів.

Мов електричні - тіні,
геть без душі вогні...
Тож - див чекати марно,
нема казок мені...
Та - поночі, і віра
бере - що ліхтарі
все ж запалив... ліхтарник:
здались календарі...

Приспів.

Липень 2011


Рецензии