П ятниця, ранок

                * * *
П'ятниця, ранок, двісті грамів спокою
знову зігрівають мою душу.
Я знаю багато доріг, багато вулиць і
багато будинків, я маю ключі від кожного з них,
але щоранку викидаю їх у сміття.

Всі вони різні, як і світло щоразу в кімнаті:
зелені, сині, білі...
Щоранку розумію що лампочку давно не міняв,
і розумію, що грошей на нову вже немає.

Останнім ключем я відкрив двері у нову реальність,
але кольору світла вже не змінити.


Рецензии