Дивно

Мартиная
«Як ти без мене, люба?..»
…Ти не торкався рук.
Зимно тремтіли губи.
Танув холодний звук…

«Як ти без мене, мила?..
Осінь, здається. Дощ.
Сірі та мокрі крила
Бачиш, кохана, – ось!»

…Стукав годинник п’яту.
Стукали в скло слова,
Тихі, гіркі, прокляті:
«Дивно: я ще… жива».


© Copyright: Мартиная, 2010
Свидетельство о публикации №210082901343
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Мартиная
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Мартиная