Спекотінь у степу. Час зупиняється. Половіє трава та сріблиться ковил. Ой не спи, моя душенько, моє серденько! Не зуроч мою доленьку, моя думонько!
*
Вечір вивів Зорю та й на Небонько. У лиман задивилася, зачекалася. А чи вийде з-за хмар Місяць-Лагодець поки Ясна Краса не сховається вслід за ружею, за Ярилоньком за обід-таман там за обрієм. Ой ти Зоре моя, та й пораднице, дай же сили мені дочекатися...
*
Застрибали лящики, краснопери з кленами. Місячні стежини та густий туман. Ой напийся ніченько срібної водиченьки з нашого ставочку, з там-того лиману. Понеси на криленьках сон моєму милому, що в чужому краєві снить моїм коханнячком...
Пiдслуханi Замовляння
© Copyright: Валентин Лученко, 2010
Свидетельство о публикации №210082900466
Свидетельство о публикации №210082900466
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
