Ти спокушала мене до гріха
І встиду не було у тебе,
Ніжністю душу у кут загнала,
А тіло горнула до себе.
Я не здавався, боровся, як міг,
Цей бій відбувався страшенний.
Подих гарячий мене переміг,
В полон захопивши блаженний.
Темрява добра не вкрила очей,
Побачив я плоть безневинну.
Руки торкнулись шовкових грудей,
І — розум надовго покинув.
Спершу відбулась французька любов,
А потім шаленство безбожне.
П'явки, як п'явки, висмоктують кров,
Справляючи оргії кожна.
Наші єства робили своє,
Відбулось продовження роду.
Жовч виділяло тіло твоє,
Я думав, що п'ю насолоду.
Яблуко Єва Адаму дала,
Намова проклятого змія.
Ти спокусила мене до гріха,
Насправді ти просто повія.
Ти спокушала мене до гр ха
© Copyright: Авис Винд, 2010
Свидетельство о публикации №210090901144
Свидетельство о публикации №210090901144
Рецензии