І журкіт, і плескіт, і тиша. Так озеро верби ласкавить вночі. Чіплюсь за звук цвіркунів, за комишшя,що мишами зрідка отам шурхотить...Торкаюсь води, що холодною рінню здається жаданним таким літеплом. Торкаюсь твоєї долоні цвітіння, цілую його і стаю твоїм тлом...
І шерхіт, і шепіт, і тиша, і клекіт, усе десь далеко, десь там, за вікном, а тут два горнятка, два серця, дві квітки,твій погляд глибокий і тиха любов...
I журкiт, i плескiт, i тиша
© Copyright: Валентин Лученко, 2010
Свидетельство о публикации №210091100718
Свидетельство о публикации №210091100718
Рецензии