кол1р твое1 куртки

;живу надіями на вічність
шукаю між людей твій погляд
я відчуваю твою магічність
як випадково проходиш поряд

я намагаюсь вести себе обережно
щоб ти не подумав, що я закохалась
але мій інтерес стає надбезмежним,
 а я так приховати це намагалась..

про тебе незнаю я майже нічого
незнаю я навіть як тебе звати
та ти знайшов шлях до серця мого
мені залишається просто чекати

я знаю лиш колір твоєї куртки
я знаю, що знаєш моїх знайомих
здогадуюсь,що в тебе,мабуть, ніжні руки
здогадуюсь в яких ти гуляєш районах

лиш голос та кроки я пам.ятаю
і виразний вираз твого обличчя
коли ти поряд, що казати - незнаю.
для мене це дивно і дуже незвично

нічого нехочу нікому казати
нехочу бути як лялька-пустою
боюсь відкриватись, боюсь покохати
але хочу бути поряд з тобою

так от: в мене є єдиний твій погляд
твоє здивування від мого портфеля
за мною потрібен, як за хворою, догляд
а від мовчаня я *лізу на стелю*

можливо ти знаєш про мене не більше
можливо ти думаєш: *вона якась хвора*
та бути з тобою я хочу найбільше
в мені це бажання чітке та прозоре.

коли ти поряд - зводять судоми руки
пальці тремтять і впадаю у кому
пам.ятаю лиш колір твоєї куртки...
і навіть немаю твого телефону............