І знову поглядом ми обмінялись,
Мій пристрасний, в твоєму жару брак,
В уяві наші душі поєднались,
В реальності не зробиш це ніяк.
Бо твоє серце покорив вже інший,
Його цілуєш ніжно перед сном,
А я у самоті пишу ці вірші
Вдивляючись у місто за вікном.
А час іде, кохання не зникає,
Ще більше розпалились почуття,
Серце моє спокою вже не знає,
І розум відлітає в небуття.
Хочу щоб мрії всі стали переді мною,
Щоб вічно милуватися тобою.
сонет 2
© Copyright: Микола Литвинець, 2010
Свидетельство о публикации №210091600618
Свидетельство о публикации №210091600618
Рецензии
Непоганий "англієць"!
Сподобалось!
Буду Вам щиро вдячний, якщо знайдете на моїй сторінці блок "Сонеты и сонетные ереси". Там - багато чого....
Щиро Ваш Юка із староданьої Куари, яку зараз називають Києвом!
Юка Куарский 02.08.2011 22:11 • Заявить о нарушении
Сподобалось!
Буду Вам щиро вдячний, якщо знайдете на моїй сторінці блок "Сонеты и сонетные ереси". Там - багато чого....
Щиро Ваш Юка із староданьої Куари, яку зараз називають Києвом!
Юка Куарский 02.08.2011 22:11 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.