Шелест пожовклої иви, кроки важкі під вікном
Дві перезрілі сливи втомлено тягне гном
В сутінках світу тіні стали об'ємно живі,
Із філіжанки з таніном амрітою по голові
зілля жене поторочі, на волю біжить душа,
видять нове очі... Розум не поспіша
переварити...Бідний!Скільки його не вчи!
Не розумієш? Годі!
Не заважай! Мовчи!
Психоделiя
© Copyright: Валентин Лученко, 2010
Свидетельство о публикации №210091600874
Свидетельство о публикации №210091600874
Рецензии