Як то мріяти гарно, коли небо безхмарне твою душу заснулу закружляло увись
Ти над світом літаєш, його книгу читаєш і ніхто не голосить – „упадеш, повернись!”.
Свіжий вітер вітрилом розправля твої крила. Знов проміння ласкаве обвіває чоло.
А внизу зелен-нива, твоя юність щаслива, пропливає і меркне – все, що збутись могло.
Таємниче, незнане випливає з туману. Ти пірнаєш без страху у його глибочінь.
Ніби хто відкриває двері світлого раю на безмежжі якого пропада клекотінь...
Ти не знаєш, що буде Благодать, чи облуда. Ти не знаєш чи стрінеш там своє майбуття.
На порозі світання ти в полоні бажання і ледь-ледь розумієш, що нема вороття...
24.10.1985
Полiт над Мрieю
© Copyright: Валентин Лученко, 2010
Свидетельство о публикации №210092501104
Свидетельство о публикации №210092501104
Рецензии
Iншими словами:" Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю..."Менi зрозумiло та близько.
Пишу по-русскиЮ потому, что давно живу в Москве, Есть сюжеты из Киевской и украинской жизни.
Желаю успехов.
Владимир Шаповал 29.01.2011 18:47 • Заявить о нарушении
Пишу по-русскиЮ потому, что давно живу в Москве, Есть сюжеты из Киевской и украинской жизни.
Желаю успехов.
Владимир Шаповал 29.01.2011 18:47 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.