Та що там залишиться?Скибочка хліба та кухлик води...А ще на троянді роса і запах її на твоєму волоссі. Та поля незораний лан. Та неба шматочок, що зорить горище крізь кулик розірваний вітром у стрісі старій... Там - прядка, там - вулик, там - ночви та пахощі пилу старезних світів.
А ще у куточечку квочка тихенько-тихенько сидить. Це згодом її жовто-чорні байстрята
здійматимуть ґвалт у глухій кропиві, а зараз в товстій шраралупі, у пір'ї, у ваті вони зберігають таїну яйця...
То що ж НАМ залишиться там, за рікою, звідкіль лише сни час від часу приносить?
Сидить це питання як прищик на носі...Ти відповідь знаєш, Небого?
Та що там?
© Copyright: Валентин Лученко, 2010
Свидетельство о публикации №210100601211
Свидетельство о публикации №210100601211
Рецензии
И тайна, и небо, и запах...
И где-то не скошенный луг...
Поэзия это, ребята!
к которой нам всё недосуг….
(это я про себя :-) )
А чому байстрята?
Татьяна Лимонова 08.10.2010 22:59 • Заявить о нарушении
И где-то не скошенный луг...
Поэзия это, ребята!
к которой нам всё недосуг….
(это я про себя :-) )
А чому байстрята?
Татьяна Лимонова 08.10.2010 22:59 • Заявить о нарушении
:-))) чому байстрята? ну це ж елементарно, Ватсоне! Скільки в тої квочки діточок власних? А скільки діточок від сусідських півнів?
:-)))
Валентин Лученко 08.10.2010 23:32 Заявить о нарушении
:-)))
Валентин Лученко 08.10.2010 23:32 Заявить о нарушении