Знаєш, я вивчила десятки очей, прожилок, зінниць
знайшла тисячі аналогій у віях та формах, моторошно нагадуючих мигдаль.
пройшла по всіх тих сходах, котрі затягують тих, хто дивиться, скидуючи з першої сходинки вниз..
а ось що ховається за твоїми ...
може ледве вловиме, заспокійливе море, яке я ніколи не бачила, хоч і відчувала.
може небо з тонким мереживним малюнком з хмар.
може чай з льодом ... трохи м'яти та жасмину.
Шлейф аромату, що тягнеться з маленького керамічного чайничка, зігріваючий суперечливо холодними осінніми вечорами у цьому місті
Чи мабуть вперше потрібно подивитися не в тебе, а з тебе? Тобою?
Тобою подивитися в мої очі.
Що там?
© Copyright: Ли Дэвиер, 2010
Свидетельство о публикации №210100700917
Свидетельство о публикации №210100700917
Рецензии
Що це? Щось невловиме, зачароване, мереживне, невимовне...
Валя
Валентина Грек 11.10.2010 21:29 • Заявить о нарушении
Валя
Валентина Грек 11.10.2010 21:29 • Заявить о нарушении
Ось в тому ж і полягає загадка...
в кожного там різне ховається..)
Дякую)
Ли Дэвиер 11.10.2010 22:44 Заявить о нарушении
в кожного там різне ховається..)
Дякую)
Ли Дэвиер 11.10.2010 22:44 Заявить о нарушении