Сліпі не плачуть? Плачуть, люба... Але їх сліз не видно в нашім світі. Як, власне, непомітними стають незрячі в миру, де право сили - над усе...Ти думаєш вони не бачать як наші кращі сили марнота поглинає, біганина...
А він сидить на моріжку. Проміння гріє спину. Чутливі пальці вправно ліплять обличчя незабутньої... Її обличчя. Глина така м'яка в руках сліпого скульптора. І зір його нічим не замутнений. І зосередженість таку ще годі пошукати. Він ліпить. Він - Художник. Там, десь далеко, за сотні миль Її обличчя просіяло. Просвітлення прийшло до неї в душу. Можливо на часину. Дарма. Її коштовність зрозуміє потім Вона...
Слiпi не Плачуть
© Copyright: Валентин Лученко, 2010
Свидетельство о публикации №210101000480
Свидетельство о публикации №210101000480
Рецензии
Чудово! Гарно!
Так много смысла, так мало текста!.. :-)
Татьяна Лимонова 10.10.2010 16:40 • Заявить о нарушении
Так много смысла, так мало текста!.. :-)
Татьяна Лимонова 10.10.2010 16:40 • Заявить о нарушении
... и очень поэтично. Правда. Никаких диссонансов... :-)
Татьяна Лимонова 10.10.2010 17:05 Заявить о нарушении
Татьяна Лимонова 10.10.2010 17:05 Заявить о нарушении