Пилок опав, опало листя, метелики лежать вже неживі...
Покрова. Сотенна Пречиста...
У пошуках причин життя немає змісту, а може сенсу...
Мій Візаві так сумно дивиться з Позазеркалля і промовляє:
"Ми - живі, допоки усвідомлюємо зміни.
Вони - прості: яєчко - гусінь - лялечка - метелик..."
Метаморфози
© Copyright: Валентин Лученко, 2010
Свидетельство о публикации №210101801567
Свидетельство о публикации №210101801567
Рецензии
...бо осінь, люстро сиве, а не ти,
а ти - заплющиш очі - просто втома
жовневолиста, і летять листи,
як мотилі на вогник твого дому
у липні.
і малює vis-à-vis -
старий Художник - мастихіном суті
про те, що всі метелики живі,
хоч і в ланшафтах пам"яті відсутні,
про те, що трансформацій круговерть
тамує зимна мудрість незубата,
бо осінь, Серце, не остання смерть,
а перше - замежове - наше свято.
Ганна Осадко 18.10.2010 23:44 • Заявить о нарушении
а ти - заплющиш очі - просто втома
жовневолиста, і летять листи,
як мотилі на вогник твого дому
у липні.
і малює vis-à-vis -
старий Художник - мастихіном суті
про те, що всі метелики живі,
хоч і в ланшафтах пам"яті відсутні,
про те, що трансформацій круговерть
тамує зимна мудрість незубата,
бо осінь, Серце, не остання смерть,
а перше - замежове - наше свято.
Ганна Осадко 18.10.2010 23:44 • Заявить о нарушении
бо осінь, бо вона - свята, бо сива на світанні
востаннє коні в брід пішли, з бабусею ми стрілися востаннє
переломили хліб і випили вина,
на ґанок вийшли щоб подихать сонцем...
Валентин Лученко 19.10.2010 14:56 Заявить о нарушении
востаннє коні в брід пішли, з бабусею ми стрілися востаннє
переломили хліб і випили вина,
на ґанок вийшли щоб подихать сонцем...
Валентин Лученко 19.10.2010 14:56 Заявить о нарушении
мої рухи стали повільними, ніби сік осінніх дерев...
переходи підземками снів - із дня у день,
балансування на линві свідомості – із ночі в ніч:
«дівчинко гутаперчива,
заплющ очі-відкрий серце-іди».
упаду-не впаду-байдуже,
Байда, за ребро зачеплена,
Риба, Адамом упіймана
У вершу цієї осені.
Ти не бачив, ти спав далеко –
як стигматами глід кривавив,
Варфоломіївська ніч на Покрови –
і гугеноти-горіхи
губили порожні голови
у посивілій траві –
а католики,
мої соколики-католики – морози ранні
стинали їм руки, і ноги стинали,
і листям слова падали.
Повертаєшся зі снів – ніби з дороги далекої:
Грієш руки до білого горняти,
Пригортаєш дитя чорнооке,
Читаєш стрічки новин:
«Уночі над Іраном розбився літак,
134 жертви, причина аварії -
у двигун літака потрапила птаха» -
і жінки у чорних хустках голосять до неба,
і листя горіхове проситься у землю,
а ти сидиш поміж них на кухонній табуретці
і самими губами питаєш:
- А яка ж то була птаха, Серце?
Ганна Осадко 19.10.2010 16:53 Заявить о нарушении
переходи підземками снів - із дня у день,
балансування на линві свідомості – із ночі в ніч:
«дівчинко гутаперчива,
заплющ очі-відкрий серце-іди».
упаду-не впаду-байдуже,
Байда, за ребро зачеплена,
Риба, Адамом упіймана
У вершу цієї осені.
Ти не бачив, ти спав далеко –
як стигматами глід кривавив,
Варфоломіївська ніч на Покрови –
і гугеноти-горіхи
губили порожні голови
у посивілій траві –
а католики,
мої соколики-католики – морози ранні
стинали їм руки, і ноги стинали,
і листям слова падали.
Повертаєшся зі снів – ніби з дороги далекої:
Грієш руки до білого горняти,
Пригортаєш дитя чорнооке,
Читаєш стрічки новин:
«Уночі над Іраном розбився літак,
134 жертви, причина аварії -
у двигун літака потрапила птаха» -
і жінки у чорних хустках голосять до неба,
і листя горіхове проситься у землю,
а ти сидиш поміж них на кухонній табуретці
і самими губами питаєш:
- А яка ж то була птаха, Серце?
Ганна Осадко 19.10.2010 16:53 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.