Важчають Повiки
Пічкурами дітвора з гори гасає. Полозки блищать в ґринджол як шабель криця. Місяця ріжок з-за лісу виповзає, зачепився за дзвіницю.
Колесо часу вже майже зупинилось. Видко обідок і кожну шпицю. Зупинюсь і я в селі оцьому...
Важчають повіки. Вечоріє...
----------------
*гербата - чай.
Свидетельство о публикации №210102001178
Кіт-воркіт на грубці спить – і сниться,
як в полях мишкує він, і киця
теж йому, рудому, тепло сниться,
як весна прийдешня – чоловіку,
але – до весни ще довго й мулько,
: бо різдвяна зірка сяє низько
: бо зітхає через сон котисько
: бо щедрують діти про зозульку ...
Ганна Осадко 21.10.2010 11:00 Заявить о нарушении
Спить котисько і йому не мулько...
Вчись, Мала, тобі це знадобиться...
:-)
Валентин Лученко 21.10.2010 15:56 Заявить о нарушении