Падолистове

      Артурові Сіренку

у цьому падолисті зникає час:
німіють ноги, очі, кисті...
життя минає,
нас
вже зачекалися на березі пустому,
зникому тінь вже проводжають
інші тіні в сутіні
часу-простору-любові...


Рецензии
...зникає час у цьому падолисті
осінні тіні німо сутінь крають
на березі пустому
зустрічає
оте чого нема
й не може бути
що ми удвох
могли б назвати раєм
але воно
щезає
в падолисті...
:))))

Василина Иванина   11.11.2010 00:48     Заявить о нарушении
Дякую щиро Вам, пані Василино, Ваш відгук - ФАНТАСТИЧНИЙ! Він такий співзвучний мені, що навіть дух перехопило!!!!

Щиро Ваш,
Славко.

Святослав Синявський   17.11.2010 10:08   Заявить о нарушении
... оце ж пишу про те, що мене схвилювало,
значить, нас обох хвилює щось однакове :)

Василина Иванина   18.11.2010 20:38   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.