Anima i Аnimus

Валентин Лученко
Думки за думками ховаються в речення. Приречено Аніма плаче на споді: "Аню, ти пустиш мене на побачення?" Мовчання...Замовкни, Дитяточку! Годі вже! ГОДІ...
---------------------------
В ардентному прагненні бути вгорі, долаючи все і усіх твій Анімус вже переміг. Хоругви упали до ніг. Скалічений розум ледь квилить на споді, на призьбі сидить та чекає на Ґодо...


© Copyright: Валентин Лученко, 2010
Свидетельство о публикации №210110501031
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Валентин Лученко
Рецензии
Написать рецензию
"Скалічений розум ледь квилить на споді?......"

То так... важко втримати дах, коли не в ладах - дві половинки... :-)

Татьяна Лимонова   05.11.2010 20:06   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
і не кажіть, зараз я дам Вам лінк на комент на Стихи.Ру трішки посміємося разом http://www.stihi.ru/rec_author.html?vluch

Валентин Лученко   05.11.2010 20:38   Заявить о нарушении
Весело - правда! :-)))

Татьяна Лимонова   06.11.2010 16:10   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Валентин Лученко